ображатися
ОБРАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ОБРА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБРА́ЗИТИСЯ, а́жуся, а́зишся, док.
Відчувати образу (у 2 знач.); приймати щось за образу.
– Ви не ображайтесь на мене, старого, може, я трохи крутувато сказав (М. Чабанівський);
Дід говорив се так добродушно, що Іванові якось ані на думку не прийшло ображуватися (І. Франко);
Думаю, ви не образитесь за мою щирість (Леся Українка);
Ланковий засміявся з цього жарту, а вчитель образився (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)