образно

О́БРАЗНО.

Присл. до о́бразний.

Я собі образно уявляю кличну форму, як простягнені до когось руки в більш чи менш підкресленому жесті (О. Кундзич);

Коли вже герої Гончара говорять – то говорять із справжнім “народним красномовством”, дотепно, образно, майже афористично (з наук.-попул. літ.);

Він розповідав про роботи на окремих ділянках тунелю, іноді образно порівнював досягнення й відставання окремих технічних груп (М. Трублаїні).

Значення в інших словниках

1. образно — о́бразно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. образно — Присл. до образний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. образно — О́БРАЗНО. Присл. до о́бразний. Я собі образно уявляю кличну форму, як простягнені до когось руки в більш чи менш підкресленому жесті (Кундзич, Діези..  Словник української мови в 11 томах