образно
О́БРАЗНО.
Присл. до о́бразний.
Я собі образно уявляю кличну форму, як простягнені до когось руки в більш чи менш підкресленому жесті (О. Кундзич);
Коли вже герої Гончара говорять – то говорять із справжнім “народним красномовством”, дотепно, образно, майже афористично (з наук.-попул. літ.);
Він розповідав про роботи на окремих ділянках тунелю, іноді образно порівнював досягнення й відставання окремих технічних груп (М. Трублаїні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- образно — о́бразно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- образно — Присл. до образний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- образно — О́БРАЗНО. Присл. до о́бразний. Я собі образно уявляю кличну форму, як простягнені до когось руки в більш чи менш підкресленому жесті (Кундзич, Діези.. Словник української мови в 11 томах