образно

О́БРАЗНО. Присл. до о́бразний.

Я собі образно уявляю кличну форму, як простягнені до когось руки в більш чи менш підкресленому жесті (Кундзич, Діези.., 1956, 12);

Слово Горького звучало зі сторінок більшовицького журналу, образно й популярно роз’яснювало ідеї партії, закликало до революційної боротьби (Рад. літ-во, 12, 1958, 13);

Він розповідав про роботи на окремих ділянках тунелю, іноді образно порівнював досягнення й відставання окремих технічних груп (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 179).