обробіток
ОБРОБІ́ТОК, тку, ч.
Дія за знач. обробля́ти¹ 2.
І які тільки поголоски не полетіли з хати в хату про товариство спільного обробітку землі (М. Стельмах);
Добре попрацювали ланки на обробітку цукрових буряків (з наук. літ.);
* Образно. За одинадцять років вона [школа] зможе розглядіти й добрати найдостойніших, у кого є педагогічне покликання і палке бажання присвятити своє життя обробітку освітньої ниви (з газ.).
△ (1) Шарови́й обробі́ток, с. г. – обробіток ґрунту способом шарування.
Словник української мови (СУМ-20)