обробіток
ОБРОБІ́ТОК , тку, ч. Дія за знач. обробля́ти¹2 — 5.
І які тільки поголоски не полетіли з хати в хату про товариство спільного обробітку землі (Стельмах, II, 1962, 410);
Дайте землі справжній обробіток, і ніяка посуха не страшна (Жур., Дорога.., 1948, 177);
Добре попрацювали ланки на обробітку цукрових буряків (Колг. Укр., 11, 1958, 4);
*Образно. За одинадцять років вона [школа] зможе розглядіти й добрати найдостойніших, у кого є педагогічне покликання і палке бажання присвятити своє життя обробітку освітньої ниви (Рад. Укр., 29.V 1963, 2).
Словник української мови (СУМ-11)