Словник української мови у 20 томах

обрушений

ОБРУ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обру́шити 1.

В долині творилося щось незбагненне: фантастичні руїни... потім хмарочоси... а ще за мить гірські скелі, обрушені неймовірним землетрусом (А. Хорунжий).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обрушений — обру́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. обрушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обрушити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрушений — ОБРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обру́шити 1. В долині творилося щось незбагненне: фантастичні руїни… потім хмарочоси… а ще за мить гірські скелі, обрушені неймовірним землетрусом (Хор., Ковила, 1960, 6).  Словник української мови в 11 томах