обрушений

обру́шений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обрушити 1).

Значення в інших словниках

1. обрушений — обру́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обрушений — ОБРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обру́шити 1. В долині творилося щось незбагненне: фантастичні руїни… потім хмарочоси… а ще за мить гірські скелі, обрушені неймовірним землетрусом (Хор., Ковила, 1960, 6).  Словник української мови в 11 томах
3. обрушений — ОБРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обру́шити 1. В долині творилося щось незбагненне: фантастичні руїни... потім хмарочоси... а ще за мить гірські скелі, обрушені неймовірним землетрусом (А. Хорунжий).  Словник української мови у 20 томах