обрямований
ОБРЯМО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обрямува́ти.
Його сухорляве лице, обрямоване довгим волоссям, було ніби втомлене (І. Нечуй-Левицький);
На передній стіні, обрямованій сосниною.., – задумливі портрети їх величності короля (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)