обсаджуватися
ОБСА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСАДИ́ТИСЯ, саджу́ся, са́дишся, док.
1. чим. Насаджувати рослини навколо свого двору, житла і т. ін; садити щось у великій кількості для себе.
Іван повернув голову, де .. в глухому кутку обсаджувався садом, обгороджувався, розбудовувався й багатів Мар'ян Хомаха (С. Чорнобривець);
Обсадився садом, садом-виноградом (Сл. Б. Грінченка).
2. перев. док., розм. Закінчити садіння рослин.
– Як у вас в полі і в городі, кумасю? Чи обсіялись, чи обсадились? (С. Васильченко).
3. рідко. Оточувати себе ким-небудь, бути в оточенні кого-небудь.
Дочка з матір'ю прощалася, Попрощавшись, та й поїхала, Серед лісу становилася, Проти сонечка сушилася, Солов'ями обсадилася (П. Чубинський).
4. тільки недок. Пас. до обса́джувати 1–3.
Тин або паркан обов'язково обсаджується виткими рослинами (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)