обселятися
ОБСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОБСЕЛИ́ТИСЯ, селю́ся, се́лишся, док.
1. розм. Влаштовуватися на постійне проживання; селитися, оселятися.
Там сватались, женились наші чорноморці, обселялись, воювали (Т. Шевченко).
2. рідко. Ставати заселеним.
Степ обселився (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)