обселятися
ОБСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОБСЕЛИ́ТИСЯ, селю́ся, се́лишся, док.
1. розм. Влаштовуватися на постійне проживання; селитися, оселятися.
Люде обселилися над річкою (Сл. Гр.).
2. рідко. Ставати заселеним.
Степ обселився (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)