обселятися

ОБСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОБСЕЛИ́ТИСЯ, селю́ся, се́лишся, док.

1. розм. Влаштовуватися на постійне проживання; селитися, оселятися.

Люде обселилися над річкою (Сл. Гр.).

2. рідко. Ставати заселеним.

Степ обселився (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обселятися — обселя́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обселятися — -яюся, -яєшся, недок., обселитися, -селюся, -селишся, док. 1》 розм. Влаштовуватися на постійне проживання; селитися, оселятися. 2》 рідко. Ставати заселеним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обселятися — ОБСЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОБСЕЛИ́ТИСЯ, селю́ся, се́лишся, док. 1. розм. Влаштовуватися на постійне проживання; селитися, оселятися. Там сватались, женились наші чорноморці, обселялись, воювали (Т. Шевченко). 2. рідко. Ставати заселеним. Степ обселився (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах