1. Словник української мови в 11 томах

обселяти

ОБСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., перех., розм. Влаштовувати кого-небудь на постійне проживання; селити, оселяти.

Жонатих стали обселять слободами (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обселяти — обселя́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обселяти — -яю, -яєш, недок., обселити, -селю, -селиш, док., перех., розм. Влаштовувати кого-небудь на постійне проживання; селити, оселяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обселяти — ОБСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., кого, розм. Влаштовувати кого-небудь на постійне проживання; селити, оселяти. Жонатих стали обселять слободами (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. обселяти — Обселя́ти, -ляю, -єш сов. в. обсели́ти, -лю, -лиш, гл. Поселять, поселить. Жонатих стали обселять слободами. О. 1862. II. 62. Словник української мови Грінченка