обсипаний
ОБСИ́ПАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до обси́пати.
Ївга .. понесла вже чотири в'язки бубликів, на самій олії печених і густо маком обсипаних (Г. Квітка-Основ'яненко);
Цвітом вишні Ти обсипана в саду (О. Олесь);
Входить Люба в шубці, обсипана снігом, весела, збуджена (І. Микитенко);
Стару потягнуло до тієї хати, в яку її піввіку тому, обсипану зерном, у вінку, у стрічках, увів Михайло Чайченко (М. Стельмах);
Дощем обсипаний перловим, Ланами лине урожай (М. Рильський);
В олтарі видно було престол.., за ним сяяв .. весь обсипаний діамантами і перлами хрест (С. Скляренко);
* У порівн. Червоніли хмари, неначе обсипані рожами (І. Нечуй-Левицький);
Вутанька спломеніла, наче жаром обсипана (О. Гончар);
// обси́пано, безос. пред.
Кругом неї [дівчини] обсипано було квітками, натрушено травою (Панас Мирний);
З Високого замку знову загриміли гармати, ратушу і театр обсипано бомбами (І. Франко).
2. у знач. прикм. Який обсипався, обвалився, став занедбаним (від негоди і т. ін.).
Гайвороння .. било крилами над обсипаною стріхою (М. Коцюбинський).
◇ (1) Мов обси́паний при́ском (д) див. обсипа́ти.
Словник української мови (СУМ-20)