обсипаний

ОБСИ́ПАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до обси́пати.

Ївга .. понесла вже чотири в'язки бубликів, на самій олії печених і густо маком обсипаних (Г. Квітка-Основ'яненко);

Цвітом вишні Ти обсипана в саду (О. Олесь);

Входить Люба в шубці, обсипана снігом, весела, збуджена (І. Микитенко);

Стару потягнуло до тієї хати, в яку її піввіку тому, обсипану зерном, у вінку, у стрічках, увів Михайло Чайченко (М. Стельмах);

Дощем обсипаний перловим, Ланами лине урожай (М. Рильський);

В олтарі видно було престол.., за ним сяяв .. весь обсипаний діамантами і перлами хрест (С. Скляренко);

* У порівн. Червоніли хмари, неначе обсипані рожами (І. Нечуй-Левицький);

Вутанька спломеніла, наче жаром обсипана (О. Гончар);

// обси́пано, безос. пред.

Кругом неї [дівчини] обсипано було квітками, натрушено травою (Панас Мирний);

З Високого замку знову загриміли гармати, ратушу і театр обсипано бомбами (І. Франко).

2. у знач. прикм. Який обсипався, обвалився, став занедбаним (від негоди і т. ін.).

Гайвороння .. било крилами над обсипаною стріхою (М. Коцюбинський).

◇ (1) Мов обси́паний при́ском (д) див. обсипа́ти.