обскубуватися
ОБСКУ́БУВАТИСЯ, ується і ОБСКУБА́ТИСЯ, а́ється, недок., ОБСКУ́БТИСЯ, бе́ться; мин. ч. обску́бся, лася, лося; док.
Розправляти, чистити дзьобом пір'я (про птахів).
От всі голуби їдять пшеницю, а один сидить під грушею сам собі, надувся та обскубується (з казки);
Наближення негоди птахи зустрічають сильним криком, вони не співають і низько кружляють над землею; а коли сідають, весь час обскубуються (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)