обсмалений
ОБСМА́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обсмали́ти.
Рядки гір чорніли в тумані, наче чорні обсмалені в диму хати після пожежі (І. Нечуй-Левицький);
Обсмалене лоша, пирхаючи, вискочило з полум'я і стало (О. Гончар);
Ліхтар .. кидав червоне світло на море, на снасті, канати, бік барки і добре, обсмалене вітром лице (М. Коцюбинський);
// обсма́лено, безос. пред.
На руках геть обсмалено вогнем густе чорне волосся (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)