обсмалений

ОБСМА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсмали́ти.

Рядки гір чорніли в тумані, наче чорні обсмалені в диму хати після пожежі (Н.-Лев., III, 1956, 360);

Обсмалене лоша, пирхаючи, вискочило з полум’я і стало (Гончар, III, 1959, 137);

Ліхтар.. кидав червоне світло на море, на снасті, канати, бік барки і добре, обсмалене вітром лице (Коцюб., II, 1955, 302);

// обсма́лено, безос. присудк. сл.

На руках геть обсмалено вогнем густе чорне волосся (Кучер, Трудна любов, 1960, 227).

Значення в інших словниках

1. обсмалений — обсма́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обсмалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обсмалити. || обсмалено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обсмалений — ОБСМА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обсмали́ти. Рядки гір чорніли в тумані, наче чорні обсмалені в диму хати після пожежі (І. Нечуй-Левицький); Обсмалене лоша, пирхаючи, вискочило з полум'я і стало (О. Гончар); Ліхтар ..  Словник української мови у 20 томах
4. обсмалений — Обсма́лений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)