обсміювати
ОБСМІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБСМІЯ́ТИ, ію́ іє́ш, док., кого, що і без прям. дод.
Те саме, що висмі́ювати.
– Як пішла по воду, а там подруженьки .. почали мені сміятися, що я .. не вмію відер нести, коромисло не так держу; зовсім обсміяли (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Яку птицю думаєш ти оце брати? – А індики та гуси .. – Та нас же люди обсміють, як ми притарабанимось з качками та з індиками! (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)