обсміяний
ОБСМІ́ЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обсмія́ти.
Анатолій пропихався до виходу. З щоками, розмальованими чорнилом, в безглуздому на його хлоп'ячій постаті дівчачому одязі, обсміяний, затурканий (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)