обснований
ОБСНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обснува́ти.
Стовпи, обсновані колючими дротами, на сніговому тлі здавалися неприродно чорними (П. Автомонов);
* Образно. Самотня людина завше обснована думками, як одинока груша-степівка осіннім павутинням (Ю. Мушкетик);
// обсно́вано, безос. пред.
Він одним словом .. розбив би внівець ці нужденні інтриги, якими тут обсновано її (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)