обставити —
обста́вити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
обставити —
[обставиетие] -аўл'у, -виеш, -аўл'ат'; нак. -аў, -аўтеи
Орфоепічний словник української мови
обставити —
див. обставляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обставити —
обста́вити 1. оточити з усіх боків (ст): Втім, я думаю, вони обставили, мабуть, вулицю своїми людьми... Це ж приїжджають дві грубі шишки! (Керницький) 2. умеблювати (приміщення)(ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
обставити —
(-влю, -виш) кого; крим., мол. Обдурити. Вони вирішили мене обставити (Запис 2000 р.). ПСУМС, 49; ЯБМ, 2, 97.
Словник жарґонної лексики української мови
обставити —
ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
обставити —
ОБСТА́ВИТИ див. обставля́ти.
Словник української мови в 11 томах
обставити —
Обставити, -ся см. обставляти, -ся.
Словник української мови Грінченка