обстригати

ОБСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш; мин. ч. обстри́г, ла, ло; док.

1. кого. Зрізуючи ножицями, машинкою і т. ін., повністю або частково позбавлятися волосся, вовни тощо; стригти.

Цар прислав одежу, прислав голяра, щоб хлопця прибрали, обстригли, поголили (А. Калин);

Доки дикі кози в горах держаться, не хиляться вони перед тим, хто забажає їх обстригти (А. Кримський);

// що. Обрізати повністю або підрізати частково ножицями, машинкою і т. ін. волосся, вовну, нігті; вкорочувати їх.

На другий день нам уже обстригли кучері. Ми були вояками (І. Франко);

З-під рук у батька вхопила [Тоня] його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати, вкорочувати свої вії (О. Гончар);

Веліла [панія] .. дівчинці косу обстригти... (Д. Мордовець).

2. тільки док., кого, перен., розм. Поживитися за чийсь рахунок.

[Боб:] Звідки маєш гроші? [Андрій:] Заробив. У південноафриканських шахтах. [Боб:] Ага! Значить, обстриг англійців (Я. Галан).

Значення в інших словниках

1. обстригати — обстрига́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обстригати — -аю, -аєш, недок., обстригти, -ижу, -ижеш; мин. ч. обстриг, -ла, -ло; док., перех. 1》 Зрізувати повністю ножицями, машинкою і т. ін. волосся, вовну; стригти. || Обрізаючи або підрізаючи ножицями, машинкою і т. ін. волосся, вовну, нігті, вкорочувати їх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обстригати — СТРИ́ГТИ (ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати або підрізувати — волосся, вовну тощо), ОБСТРИГА́ТИ, ОСТРИГА́ТИ, ПОСТРИГА́ТИ, ЧИКРИ́ЖИТИ фам.; ПІДСТРИГА́ТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. обстригати — ОБСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш; мин. ч. обстри́г, ла, ло; док., перех. 1. Зрізувати повністю ножицями, машинкою і т. ін. волосся, вовну; стригти.  Словник української мови в 11 томах