Орфографічний словник української мови

обстригати

обстрига́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обстригати — -аю, -аєш, недок., обстригти, -ижу, -ижеш; мин. ч. обстриг, -ла, -ло; док., перех. 1》 Зрізувати повністю ножицями, машинкою і т. ін. волосся, вовну; стригти. || Обрізаючи або підрізаючи ножицями, машинкою і т. ін. волосся, вовну, нігті, вкорочувати їх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обстригати — ОБСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш; мин. ч. обстри́г, ла, ло; док. 1. кого. Зрізуючи ножицями, машинкою і т. ін., повністю або частково позбавлятися волосся, вовни тощо; стригти.  Словник української мови у 20 томах
  3. обстригати — СТРИ́ГТИ (ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати або підрізувати — волосся, вовну тощо), ОБСТРИГА́ТИ, ОСТРИГА́ТИ, ПОСТРИГА́ТИ, ЧИКРИ́ЖИТИ фам.; ПІДСТРИГА́ТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. обстригати — ОБСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш; мин. ч. обстри́г, ла, ло; док., перех. 1. Зрізувати повністю ножицями, машинкою і т. ін. волосся, вовну; стригти.  Словник української мови в 11 томах