обстрижений
ОБСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обстри́гти.
Коло дітей терлась кішка, обстрижена од голови до самого хвоста (І. Нечуй-Левицький);
І ще раз виринула її голова з-поміж натовпу гостей. З кучерявим, по шию обстриженим чорним волоссям, з капелюхом (О. Кобилянська);
Сидів Пимон на ліжкові худий, обстрижений під машинку (А. Шиян);
В загороді .. – нужденні корівки, миршаві захарчовані свині й поросята, запаршивілі, з обстриженою вовною вівці (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)