Орфографічний словник української мови

обстрижений

обстри́жений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обстрижений — [обстрижеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  2. обстрижений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обстригти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обстрижений — ОБСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обстри́гти. Коло дітей терлась кішка, обстрижена од голови до самого хвоста (І. Нечуй-Левицький); І ще раз виринула її голова з-поміж натовпу гостей. З кучерявим, по шию обстриженим чорним волоссям, з капелюхом (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. обстрижений — Обстри́жений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. обстрижений — ОБСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обстри́гти. Коло дітей терлась кішка, обстрижена од голови до самого хвоста (Н.-Лев., II, 1956, 319); І ще раз виринула її голова з-поміж натовпу гостей.  Словник української мови в 11 томах