обстрілювати

ОБСТРІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБСТРІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що і без прям. дод.

Вести обстріл якої-небудь цілі, площі.

Він [ворог] собі бомбить, обстрілює, а наша робота своїм порядком під землею йде (В. Кучер);

Дорогою десантників накрили штурмовики, які обстріляли їх з кулеметів (Ю. Яновський);

* Образно. Крадькома він вивчав професорову дружину. Кидав на неї швидкі погляди, обстрілював її очима (П. Загребельний);

// перев. док. Привчити до бойової обстановки.

– Люди в нас золоті, ціни їм немає. Тільки обстріляти їх треба, обкурити порохом – і тоді хоч до Чорного моря йди з ними (П. Воронько).

Значення в інших словниках

1. обстрілювати — обстрі́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обстрілювати — -юю, -юєш, недок., обстріляти, -яю, -яєш, док., перех. і без додатка. Вести обстріл якої-небудь цілі, площі. || перев. док. Привчити до бойової обстановки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обстрілювати — Обстрі́лювати, -люю, -люєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. обстрілювати — ОБСТРІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБСТРІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. і без додатка. Вести обстріл якої-небудь цілі, площі. Він [фашист] собі бомбить, обстрілює, а наша робота своїм порядком під землею йде (Кучер, Чорноморці, 1956, 471)...  Словник української мови в 11 томах