обсушений

ОБСУ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обсуши́ти.

Поруч Вітця сиділа схилена, з лицем Відверненим і ледве що від сліз Обсушеним, тремтяча, мов мімоза, його кохана (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. обсушений — обсу́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обсушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обсушити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обсушений — ОБСУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсуши́ти. Поруч Вітця сиділа схилена, з лицем Відверненим і ледве що від сліз Обсушеним, тремтяча, мов мімоза, його кохана (Фр., XIII, 1954, 204).  Словник української мови в 11 томах