обсікати
ОБСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСІ́КТИ, ічу́, іче́ш; мин. ч. обсі́к, обсі́кла́, обсі́кло́; док., що.
1. Відділяти що-небудь, відсікаючи одне за одним.
Жінки сидять коло буряків – бадилля обсікають (А. Головко).
2. діал. Обсапувати.
Обсікають бульбу (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)