обсікати
ОБСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСІ́КТИ, ічу́, іче́ш; мин. ч. обсі́к, обсі́кла́, обсі́кло́; док., перех.
1. Відділяти що-небудь, відсікаючи одне за одним.
Жінки сидять коло буряків — бадилля обсікають (Головко, І, 1957, 305).
2. діал. Обполювати.
Обсікають бульбу (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)