обтертий
ОБТЕ́РТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обте́рти.
В дитячому серці швидко холонуть палкі урази, швидко сохнуть гарячі сльози і на обтертих очах не забариться заграти радість (Панас Мирний);
На дні лежали обтерті хвилею камінці (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)