Словник української мови у 20 томах

обтовкти

ОБТОВКТИ́, вчу́, вче́ш, док., що.

1. Оббивши в ступі, звільнити (зерно) від лузги.

Обтовкти просо.

2. розм. Те саме, що обби́ти 3.

Обтовкти стіну;

Обтовкти глину.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обтовкти — обтовкти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обтовкти — -вчу, -вчеш, док., перех. 1》 Оббити в ступі лузгу з зерна. Обтовкти просо. 2》 розм. Те саме, що оббити 3). Обтовкти стіну. Обтовкти глину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтовкти — ОБТОВКТИ́, вчу́, вче́ш, док., перех. 1. Оббити в ступі лузгу з зерна. Обтовкти просо. 2. розм. Те саме, що обби́ти 3. Обтовкти стіну; Обтовкти глину.  Словник української мови в 11 томах
  4. обтовкти — Обтовкти, -вчу, -чеш гл. Обтолочь.  Словник української мови Грінченка