обтовкти

обтовкти́

-вчу, -вчеш, док., перех.

1》 Оббити в ступі лузгу з зерна. Обтовкти просо.

2》 розм. Те саме, що оббити 3). Обтовкти стіну. Обтовкти глину.

Значення в інших словниках

1. обтовкти — обтовкти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обтовкти — ОБТОВКТИ́, вчу́, вче́ш, док., що. 1. Оббивши в ступі, звільнити (зерно) від лузги. Обтовкти просо. 2. розм. Те саме, що обби́ти 3. Обтовкти стіну; Обтовкти глину.  Словник української мови у 20 томах
3. обтовкти — ОБТОВКТИ́, вчу́, вче́ш, док., перех. 1. Оббити в ступі лузгу з зерна. Обтовкти просо. 2. розм. Те саме, що обби́ти 3. Обтовкти стіну; Обтовкти глину.  Словник української мови в 11 томах
4. обтовкти — Обтовкти, -вчу, -чеш гл. Обтолочь.  Словник української мови Грінченка