обточування
ОБТО́ЧУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. обто́чувати.
Обточування на токарному верстаті виконується прямим і фасонним інструментом (з навч. літ.);
Сила удару кожної піщинки [яку несе вітер] невелика, але внаслідок постійної дії вона в твердій породі виточує заглиблення, а в деяких випадках просвердлює камінь наскрізь .. Відбувається обточування і видування гірських порід (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)