обточування

ОБТО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обто́чувати.

Обточування на токарному верстаті виконується прямим і фасонним інструментом (Стол.-буд. справа, 1957, 163);

Сила удару кожної піщинки [яку несе вітер] невелика, але внаслідок постійної дії вона в твердій породі виточує заглиблення, а в деяких випадках просвердлює камінь наскрізь.. Відбувається обточування і видування гірських порід (Фіз. геогр., 5, 1956, 109).

Значення в інших словниках

1. обточування — обто́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обточування — -я, с. Дія за знач. обточувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обточування — ОБТО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обто́чувати. Обточування на токарному верстаті виконується прямим і фасонним інструментом (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах