обточування

ОБТО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обто́чувати.

Обточування на токарному верстаті виконується прямим і фасонним інструментом (Стол.-буд. справа, 1957, 163);

Сила удару кожної піщинки [яку несе вітер] невелика, але внаслідок постійної дії вона в твердій породі виточує заглиблення, а в деяких випадках просвердлює камінь наскрізь.. Відбувається обточування і видування гірських порід (Фіз. геогр., 5, 1956, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обточування — обто́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обточування — -я, с. Дія за знач. обточувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обточування — ОБТО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обто́чувати. Обточування на токарному верстаті виконується прямим і фасонним інструментом (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах