обточувати
ОБТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., перех.
1. Обробляючи предмет яким-небудь інструментом або на токарному верстаті, робити його гладким або надавати йому певної форми.
Орфей.. обточує те каміння і придає йому форму плит (Л. Укр., І, 1951, 445);
Він сидить вечорами в півтемній хаті, Курить люльку й повільно обточує кість (Перв., II, 1958, 94);
Камінець дорогий він одразу пізнав, І додому приніс, і гарненько, як знав, Обробив, обточив, дивний той камінець (Сам., І, 1958, 60);
Він уже добре вмів обточити на верстаті якусь деталь (Донч., V, 1957, 365);
*Образно. Мов червінець, вірш чекань. Як алмаз, обточуй грань — До найменшої дрібниці (Черн., Поезії, 1959, 140);
Верстати — верстатами, а людей тут ми також шліфуємо, обточуємо, гвинтики підкручуємо, а тим часом і самі ми, кадровики, вчимося (Вітч., 2, 1956, 100);
// Тертям згладжувати гострі кути, робити гладким, рівним.
Яких тільки камінців не було тут!.. А хвилі обточили їх краще від найвправніших майстрів (Ів., Вел. очі, 1956, 77).
2. рідко. Те саме, що гостри́ти.
В приймальні директора секретарка ретельно обточувала машинкою червоні та сині олівці (Руд., Вітер.., 1958, 132).
3. розм. Очищати від сторонніх домішок на решеті.
Обточи жито, бо з горошком (Сл. Гр.).
Значення в інших словниках
- обточувати — обто́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обточувати — -ую, -уєш, недок., обточити, -точу, -точиш, док., перех. 1》 Обробляючи предмет яким-небудь інструментом або на токарному верстаті, робити його гладким або надавати йому певної форми. || Тертям згладжувати гострі кути, робити гладким, рівним. 2》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обточувати — ОБТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., що. 1. Обробляючи предмет яким-небудь інструментом або на токарному верстаті, робити його гладким або надавати йому певної форми. Орфей .. Словник української мови у 20 томах
- обточувати — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови
- обточувати — Обто́чувати, -то́чую, -то́чуєш; обточи́ти, -точу́, -то́чиш, -то́чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обточувати — Обточувати, -чую, -єш сов. в. обточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обтачивать, обточить. Токарь обточив ніжку. 2) Очистить на решетѣ. Обточи жито, бо з горошком. 3) = оточити. Рейментарь вколо Луг обточив. Гол. І. 16. Словник української мови Грінченка