1. Словник української мови Грінченка

обточувати

Обточувати, -чую, -єш

сов. в. обточи́ти, -чу́, -чиш, гл.

1) Обтачивать, обточить. Токарь обточив ніжку.

2) Очистить на решетѣ. Обточи жито, бо з горошком.

3) = оточити. Рейментарь вколо Луг обточив. Гол. І. 16.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обточувати — обто́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обточувати — -ую, -уєш, недок., обточити, -точу, -точиш, док., перех. 1》 Обробляючи предмет яким-небудь інструментом або на токарному верстаті, робити його гладким або надавати йому певної форми. || Тертям згладжувати гострі кути, робити гладким, рівним. 2》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обточувати — ОБТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., що. 1. Обробляючи предмет яким-небудь інструментом або на токарному верстаті, робити його гладким або надавати йому певної форми. Орфей .. Словник української мови у 20 томах
  4. обточувати — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. обточувати — Обто́чувати, -то́чую, -то́чуєш; обточи́ти, -точу́, -то́чиш, -то́чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обточувати — ОБТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., перех. 1. Обробляючи предмет яким-небудь інструментом або на токарному верстаті, робити його гладким або надавати йому певної форми. Орфей.. обточує те каміння і придає йому форму плит (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах