1. Словник української мови Грінченка

оточити

Оточити, -ся

см. оточати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оточити — оточи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оточити — див. оточувати Словник синонімів Вусика
  3. оточити — див. оточувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оточити — ОТОЧИ́ТИ див. ото́чувати. Словник української мови у 20 томах
  5. оточити — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. оточити — Оточи́ти, -чу, -чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. оточити — ОТОЧИ́ТИ див. ото́чувати. Словник української мови в 11 томах