обточуваний

ОБТО́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до обто́чувати.

Обточувану заготовку встановлювали на дерев’яних загострених клинах (Верстати-гіганти, 1958, 7).

Значення в інших словниках

1. обточуваний — обто́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обточуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до обточувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обточуваний — ОБТО́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обто́чувати. Обточувану заготовку встановлювали на дерев'яних загострених клинах (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах