обтрушування
ОБТРУ́ШУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. обтру́шувати.
Слід застосовувати штучне додаткове запилення шляхом обтрушування пилку із зонтиків одних рослин на інші (з наук. літ.);
Щоб уникнути втрат урожаю від обтрушування плодів і запобігти обламуванню гілок, під дерева з великим урожаєм підставляли підпори (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)