обтрушування

ОБТРУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обтру́шувати.

Слід застосовувати штучне додаткове запилення шляхом обтрушування пилку із зонтиків одних рослин на інші (Ол. та ефір. культ., 1956, 279);

Щоб уникнути втрат урожаю від обтрушування плодів і запобігти обламуванню гілок, під дерева з великим урожаєм підставляли підпори (Колг. Укр., 4, 1962, 36).

Значення в інших словниках

1. обтрушування — обтру́шування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обтрушування — -я, с. Дія за знач. обтрушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтрушування — ОБТРУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обтру́шувати. Слід застосовувати штучне додаткове запилення шляхом обтрушування пилку із зонтиків одних рослин на інші (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах