обтрясти
ОБТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. обтря́с, ла́, ло́; док., що, розм.
Те саме, що обтруси́ти 1, 2.
Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг (Леся Українка);
Вітер обсушить мокрі листочки.., обтрясе дрижачу сльозу ранньої роси (Н. Кобринська).
Словник української мови (СУМ-20)