обтулений
ОБТУ́ЛЕНИЙ, а, е, діал.
Дієпр. пас. до обтули́ти.
Віжки держав Гриць, а в залубеньках, обтулений важкою ведмежою шубою, сидів панич (І. Франко);
Підперлась хата ветхими дверми [дверима], обтулена потрухлим кияшиннями іще з позаминулої зими (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)