обтулений

ОБТУ́ЛЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до обтули́ти.

Віжки держав Гриць, а в залубеньках, обтулений важкою ведмежою шубою, сидів панич (Фр., III, 1950, 276).

Значення в інших словниках

1. обтулений — обту́лений дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. обтулений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до обтулити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтулений — ОБТУ́ЛЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до обтули́ти. Віжки держав Гриць, а в залубеньках, обтулений важкою ведмежою шубою, сидів панич (І. Франко); Підперлась хата ветхими дверми [дверима], обтулена потрухлим кияшиннями іще з позаминулої зими (Л. Костенко).  Словник української мови у 20 томах