обтурація

ОБТУРА́ЦІЯ, її, ж., мед.

Закупорка верхньої частини повітроносних шляхів у людини.

При повній обтурації .. кожна спроба хворого вдихнути супроводжується западанням грудної клітки та шиї (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. обтурація — обтура́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. обтурація — -ї, ж. Закупорка, закриття.  Великий тлумачний словник сучасної мови