обтятий
ОБТЯ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обтя́ти.
Там, де сопки доокола Лютий холод міцно стис, – Ми, обтяті попівчола, .. Довбемо граніт бездушний (П. Грабовський);
Позад неї на обтяту косогором петлю шляху з-за гори вилетів танк (О. Кундзич);
// обтя́то, безос. пред.
І була вона.., мов тая чайка, тільки крила їй обтято (О. Гуреїв);
// у знач. прикм.
Соломія, мовчазна й замислена, сиділа долі серед обтятого волосся (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)