обтіпаний
ОБТІ́ПАНИЙ¹, а, е.
1. Дієпр. пас. до обті́пати.
2. у знач. прикм. Подертий, пошарпаний.
Витягши з гамана шматок засмальцьованого паперу, з обтіпаними краями, .. подав [Остап] голові (Панас Мирний);
* Образно. Зубожіло село [Піски]... Обшарпане, обтіпане... Тільки козачі хатки й біліють (Панас Мирний).
ОБТІ́ПАНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до обтіпа́ти.
Обтіпане волокно.
Словник української мови (СУМ-20)