обуванка
ОБУ́ВАНКА, и, ж.
1. розм. Те саме, що взуття́.
Що випроваджувало з Березняків головину доньку Катерину? Може, старий батько зобиджав її вдяганкою та обуванкою чи дорікав шматком хліба? (І. Волошин).
2. діал. Мотузок або ремінець, яким прив'язують до ніг постоли, личаки і т. ін.; волока.
Словник української мови (СУМ-20)